Деякі люди, коли стають дорослими, назавжди втрачають відчуття дитинства. На щастя є і такі, хто зберіг в душі вміння дивуватись і сприймати світ очима дитини. Всеволод Нестайко (1930-2014) – один із них. Його дитинство проходило в тяжкі воєнні роки, але письменник створив у своїх повістях світ, в якому є місце добрим почуттям та гумору. В нього було велике бажання вернутися в дитинство і попробувати пережити його по-новому – цікаво, весело, сонячно, з пригодами не трагічними, а комічними, щасливими та радісними.

В 1933р., рятуючись від голоду, мати з двома дітьми переїхала в Київ до сестри. Всеволод часто хворів, мама працювала вчителькою, приходилось залишати сина одного. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, виїхати з Києва не вдалося. Так потяглися роки поневірянь, голоду, облав та страху. Одного разу, коли хлопчики рвали на кладовищі горіхи, пролунав постріл. На очах Всеволода пуля пробила висок його друга. Німець побачив, що вбив дитину, не став стріляти ще. Хлопчика потрясло не тільки це холоднокровне вбивство, а ще і те, що Бабин Яр поглинув половину його класу. Мабуть, через це В.Нестайко не любив згадувати і писати про цю страшну війну. Завдяки мамі, яка відкрила в Києві підпільну школу, Всеволод склав після війни екзамени за дев’ятий клас екстерном і закінчив школу зі срібною медаллю.

Саме від мами дістав схвальну рецензію його перший твір. Нашим юним читачам також подобаються твори В.З.Нестайко.

Трилогія «Тореадори з Васюківки» уже давно входить в класику української дитячої літератури. Головні герої книги – друзі не розлий вода - Павлуша Завгородній і Ява Рень. В їх стосунках, час від часу, виникають різні непорозуміння, але в кінці кінців, хлопці миряться і знову товаришують. Захоплюючі історії про те, як хлопці грались у фараона, обкладаючи Павлушу кавунами, створюючи свого роду піраміду. Про те, як в рідному селі задумали побудувати метро зі станціями «Клуня» - «Крива груша» і як в яму провалилась п’ятипудова свиня Манюня і їм дісталося від діда Варави. Про те, як у Васюківці вирішили влаштувати бій биків і стати тореадорами. Про те, як привели в школу цуценя назване Собакевичем, і як зірвали урок. Про те, як заблудились на кукурудзяному полі і щоб їх якось могли найти, співали пісні, які в основному починались на «ой…», « Ой я нещасний», «Ой у полі жито»…І оте «ой» рявкали так, наче хтось штрикав їх в бік. Всі ці та багато-багато інших історій не дадуть вам можливості відірватись від читання, не перегорнувши останньої сторінки твору.

Якщо ви читали повість «Одиниця з обманом», то, мабуть, пам’ятаєте четвертий «Б», про який його класний керівник Ліна Митрофанівна говорила: «Мій четвертий «Б» - неможливий!...Мій четвертий «Б» - найкращий!...» А там де є четвертий «Б» неодмінно має бути і четвертий «А».

Тому В.Нестайко вирішив написати ще одну повість «П’ятірка з хвостиком», про четвертий «А» клас тієї ж школи, і об’єднав ці повісті в дилогію, яка була удостоєна першої премії Всесоюзного конкурсу на кращу книжку для дітей.

Талант Нестайко оцінили не тільки його читачі. В 1982р. за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі» письменнику була присуджена літературна премія імені Лесі Українки. Твори Всеволода Нестайко виявилися надзвичайно кінематографічними. Фільми, зняті по книгах цього автора, не раз завойовували симпатії глядачів та нагороди міжнародних фестивалів.

Кінофільм «Тореадори з Васюківки» отримав Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Мюнхені (1968) та головну премію Міжнародного фестивалю в Алегзандрії (Австралія, 1969).

Хочете дізнатися більше про письменника, який робив дітей щасливими, та про його творчість? Завітайте на абонемент Луганської молодіжної бібліотеки на перегляд літератури: «Дорослий мрійник Всеволод Нестайко», який присвячений 90-й річниці від дня народження письменника, класика української дитячої літератури.

Читайте на блозі «Читать не вредно. Вредно не читать!»
Телефонуйте нам: 55-18-46, 095-46-54-616