Горелик А.Ф., Намдаров Г.М., Башкира В.Я. История родного края. Ч.2 (XIX- начало XX столетия).- Луганськ, 1997.- 255 с.

Книга, которую ты держишь в своих руках, является путеводителем по бурной, драматической, но увлекательной и поучительной истории Луганщины в XIX - начале XX ст. Ее страницы поведают тебе о множестве событий и персонажей из истории родного края, дадут возможность живо представить их в своем воображении. Атака донских казаков под руководством атамана Платова в тыл французов во время Бородинского сражения, поиск разгадки секретов плавки чугуна на Луганском литейном заводе, романтика геологических разведок в Донбассе Е.П.Ковалевского и Л.И.Лутугина, альпинистских восхождений на вершины Кавказа уроженца Беловодчины А.В.Пастухова, самоубийство основателя г.Алчевска, банкира и промышленника А.К. Алчевского, "луганский след" в записной книжке профессионального революционера Германа Лопатина, друга К.Маркса - эти и множество других историй и фактов принесут тебе немало занимательных и волнующих минут.Ты пройдешься по улицам городов и сел Луганщины XIX - начала XX ст. и узнаешь о восприятии жизни нашего края великими писателями А.П.Чеховым и В.М.Гаршиным, познакомишься с духовным миром наших земляков, былями и легендами нашего края, записанными известными историками и этнографами Н.И.Костомаровым, Г.А.Булашевым, Д.И. Дворницким и П.В.Ивановым.

Подов В.И. Открытие Донбасса: Истор. очерк.- Луганск, 1991.- 117 с.

Одна из наименее исследованных страниц истории Донбасса - открытие каменного угля в бассейне.Исторический очерк В.И. Подова „Открытие Донбасса" - это, по сути, первая монография, посвященная специально этой теме, исследующая деятельность разведчиков недр Донецкого края на протяжении всего 18 века.Ценность книги и в том, что к ней дается приложение архивных докумен­тов. Многие из них публикуются впервые. Как правило, это ключевые доку­менты для понимания процесса и уяснения мест открытия каменного угля в Донецком бассейне, участия в нем конкретных разведчиков недр.

Подов В.И., Курило В.С. История Донбасса. Век XIX-й.- Луганск: Альма матер, 2001.- 178 с.

Без Донбасса невозможно представить Украину XIX века. Превратившись, по образному выражению, в край угля и металла, Донецкий бассейн во многом определил экономическую мощь страны, ее движение по пути прогресса. Уже с первых лет XIX века на службу обществу были поставлены несметные богатства края. Здесь возник угольно-металлургический промышленный комплекс, способствовавший ускоренному развитию производительных сил страны.

Темник Ю.А. Столетнее горное гнездо. Луганский завод (1795-1887 гг.). Т.1. Выдающиеся деятели науки и техники XVIII – начала XIX веков.- Луганск: Изд-во «Шико», 2004.- 529 с.

«Столетнее горное гнездо». Такое название дал своей книге о выдающихся деятелях науки и техники XVIII — XIX веков, сыгравших огромную роль в освоении и развитии нашего края, ее автор Юрий Темник. Исследуя историю Луганского литейного завода (книга имеет подзаголовок «Луганский завод (1795—1887 гг.)», любовно и бережно, буквально по крупицам он собрал интереснейший материал о людях, строивших завод, внесших неоценимый вклад в становление промышленности Донбасса, — Карле Гаскойне, Михаиле Соймонове, Евграфе Ковалевском, Густаве Гессе де Кальве.

Шотландский инженер и промышленник, «неистовый шотландец» Карл Гаскойн; выдающийся государственный деятель и специалист горного дела Михаил Федорович Соймонов; один из наиболее видных представителей школы горных инженеров Луганского завода, выдающийся геолог Евграф Петрович Ковалевский; доктор философии, горный начальник Луганского завода Густав Гессе де Кальве – об этих людях эта книга

Луганщина - світанок України : Туристичний путівник. - Луганськ : Управління культури і туризму, 2002. - 32 с.

Розвидняється, встає сонце зі східного порубіжжя Луганщини, наповнюючи світлом спершу її доли, а потім і роздолля всієї України.

Луганщина... Земля прадавньо-сива, розбуджена й оновлена для засіву на третє тисячоліття. Приходили сюди разом із сонцем наші пращури, плекаючи в душах і серцях споконвічні віру, надію та любов. Власну сутність, мету життя і мрії укладали вони у ті пам'ятки, котрі у всій своїй первісності дійшли до нас у назвах поселень: Богомолівка, Доля, Судьбинка, Любівка і Новолюбівка, Світле і Світличне, Роздольне і Привільне, Веселе і Веселогорівка, Трудове і Трудородительське, Надія і Щастя. Це - духовна візитка, передана через віки у час нинішній.

Відкрийте, пізнайте, захопіться й полюбіть Луганщину, як це змогли Борис Грінченко, Володимир Даль, Володимир Сосюра, Олександр Пархоменко, звитяжці праці й війни Втчизняної Олексій Стаханов, Олександр Молодчий, молодогвардійці Краснодона.

История Луганского края: Учебное пособие/Ефремов А.С., Курило В. С, Бровченко И. Ю., Климов А. А., Красильников К. И., Семистяга В. Ф., Подов В. И.— Луганск: Альма-матер, 2003. — 432 с.

За многие тысячелетия своей истории наш край знал периоды подъемов и падений, случались времена даже полного запустения. Однако его неосвоенная, но благодатная для жизни земля всегда влекла к себе сильных и энергичных людей. Гунны и готы, скифы и половцы, болгары и венгры — все они прошли через эти земли. Степная зона Луганщины была своеобразным «коридором» во время больших переселений народов. Именно здесь пролегла граница между славянскими племенами и кочевниками, позже край активно обживали украинцы и русские.

Книга является первым опытом обобщенного изложения истории Луганского края с древнейших времен по сегодняшний день. Коллектив ученых, создателей книги, в своей работе опирался на данные многолетнихархеологических исследований, работы известных историков, уникальные материалы, многие из которых только недавно были обнаружены в украинских и зарубежных архивах.

Это – наша история: Почетные граждане Луганска.- Луганск: Світлиця, 2003.- 347 с.

Народная мудрость гласит: «Что ни город - то норов». Это ёмкое слово «норов» содержит в себе широкий круг понятий: свой нрав, характер, свое лицо, история, свои обычаи и традиции. А за всем этим, конечно же, стоят люди, которые свой город созидали и постоянно созидают, украшают его все новыми стройками и живут в нем единой дружной семьей, стремясь с каждым годом делать свою общую обитель уютнее, а жизнь в ней - лучше, богаче, духовнее.

Книга «Это - наша история» посвящена жизни и деятельности почетных граждан города со времени основания в нем института Почетного гражданства в 1965 г. В ней представлены развернутые портреты-очерки о всех почетных гражданах города, которые творили его славную историю в течение всего XXвека вплоть до наших дней.

^{Побочный В.И. Луганщина: летопись Великой Отечественной войны.- Луганск: Янтарь, 2005 – 208 с.}

Эта книга о нашем героическом шахтерском крае в годы Великой Отечественной войны. В ней собраны материалы, передающие патриотическую атмосферу тех дней. На ее страницах перед нами проходят эпизоды воинской и трудовой доблести, самоотверженности наших земляков, не склонивших головы перед врагом.

К сожалению, еще не все известно о защитниках Донбасса. Об этом свиде­тельствуют безымянные памятники воинам-освободителям, сохранившиеся до наших дней, — партизанские землянки, траншеи, блиндажи вдоль левобе­режья Северского Донца.

Здесь проходил со своим войском князь Игорь... и передовой рубеж оборо­ны советских войск в годы Великой Отечественной войны.

И как бы далеко не ушло время, какие бы перемены не произошли, новые поколения должны знать и об истории родного края, и о героизме наших земляков.

Афганская голгофа: Книга памяти.- Луганск: Изд-во Восточноукраинского гос. ун-та, 1995.- 352 с.

В феврале 1989 г советские войска ушли из Афганистана, а до того более девяти лет продолжалась необъявленная война, страшная, жестокая.

Всего через афганскую войну прошло более полумиллиона человек. Несомненно, что у каждого из них участие в войне оставило незаживающую боль на многие годы.От ран и болезней там погибло более четырнадцати тысяч, а наших земляков-луганчан -сто шестьдесят один человек.

Эта необычная книга посвящена памяти именно им, луганчанам солдатам и офицерам, отдавшим свои жизни в далекой стране

Воинам-афганцам, которым посвящена эта книга, в их родных местах установлены гранитные памятники. Областная «Книга памяти» называет поименно своих граждан, погибших в афганской войне. Это своеобразный памятник всем погибшим на афганской войне луганчанам.

Вони прославили наш край: Довідник.- Луганск: Світлиця, 1998.- 78 с.

Довідник містить короткі розповіді про людей, що своєю кропотливою працею у різних галузях - науці й виробництві, спорті, культурі та мистецтві - внесли вагомий внесок у становлення, розвиток і примноження слави нашого краю - трудової Луганщини.

Довнар Г.С., Волков В.С. Отцы и правнуки Луганска: История города в лицах.- Луганск: Світлиця, 2000.- 263 с.

Мы, луганцы, гордимся своим городом как отцом городов промышленного востока Украины, положившим начало металлургической, военной и угольной промышленности Донецкого округа. Потому и говорим, и пишем о нем тепло и сердечно:

Родился и рос ты задымленным, сирым,

Гудок заводской тебя в рань поднимал.

Плечами своими подпер ты Россию,

А пушками, ядрами силу ей дал.

Шли годы, десятилетия, миновали века, расстраивался, рос, развивался наш Луганск, постепенно превращаясь в крупнейший центр экономической, политической, научной и культурной жизни Украины. И всеми достижениями, завоеваниями, расцветом он обязан своим хозяевам — трудолюбивым, замечательным людям: строителям, рабочим, инженерам, ученым, связистам, транспортникам, изобретателям, учителям, музыкантам, писателям, журналистам, художникам, артистам, спортсменам — всем-всем, кто вносил и ныне вносит свою большую и малую лепту в его красоту и благоденствие.

Им — знатным луганцам, людям с прекрасными сердцами и золотыми руками — посвящается эта книга.

Довнар Г. С. Луганцы: историко-документалъное повествование. - Донецк: Донбасс, 1994.- 432 с.

"Луганцы" - историко-документальное повествование в рассказах, охватывающих период со времени основания Луганского литейного завода (1795 год), положившего начало развитию города Луганска и промышленности Донбасса, до нынешних дней. Автор — известный писатель Геннадий Довнар — не привносит в книгу ни единого вымышленного факта, события, фамилии. Все здесь исторически достоверно, подтверждено указанными в конце книги источниками.

Бессмертие юных: Сб. документов и воспоминаний о героич. борьбе подпольщиков Краснодона в дни врем. фашист. оккупации (июль 1942 – февраль 1943 гг.)/ Сост.: А.Г. Никитенко, Р.М. Аптекарь.- Донецк: Донбасс, 1988.- 336 с.

Более сорока лет прошло с тех пор, как погибли молодогвардейцы. Сегодня, одетые в гранит и бронзу, они навеки вошли в галерею бессмертных героев народа. Но ни время, ни холодный гранит, ни безмолвная бронза не отдалили от нас личности павших борцов. Приходят в мир новые поколении, и они идут к ним навстречу — живые к живым.

Вы держите в руках сборник документов и воспоминаний о героической борьбе подпольщиков Краснодона в годы Великой Отечественной войны. Свидетельства ее участников и очевидцев переносят нас в далекую суровую быль...

Иванцов К. Гордость и боль моя – «Молодая гвардия»/К. Иванцов.- Донецк: Альфа-пресс, 2004.- 416 с.

Вы держите в руках уникальную книгу. Ее автор, Ким Иванцов - живая легенда. Он не только свидетель, но и активный участник тех героических и одновременно трагических событий, которые никогда не сотрутся из нашей памяти.

В самом названии книги — «Гордость и боль моя — «Молодая гвардия» — заложены глубокие чувства. На ее страницах автор дает оценку пережитому в годы Великой Отечественной войны, осмысливает и во многом пересматривает минувшее.

Каждая эпоха рождает своих героев. Такими героями своего времени стали члены «Молодой гвардии», юные подполыцики из города Краснодона на Луганщине.

Судьба каждого члена «Молодой гвардии» — пример наивысшего проявления мужества, человеческого достоинства, силы и стойкости духа перед лицом смерти.

Короткая жизнь каждого из них — часть общей славной биографии молодежи 40-х годов прошлого столетия. На долю этого поколения выпали страшные испытания, которые можно было преодолеть, только руководствуясь принципом: «Раньше думай о Родине, а потом о себе».

Ким Иванцов, преклоняясь перед памятью соратников-молодогвардейцев, искренне гордясь ими, описывая в деталях их беспримерный подвиг во имя великой Победы, беззаветную преданность Родине и бескорыстное служение своему народу, ставит также целью стереть «белые пятна», связанные с жизнью и деятельностью юных подпольщиков.

Порудоминский В. Владимир Даль.- М.: Мол. гвардия, 1971.- 384 c.

Отправляемся в путь, проложенный Владимиром Ивановичем Далем; путь долгий — Даль прожил на свете семь десятилетий и еще без малого год, путь не прямой — Даль прошел жизнь не по ровному тракту, пути-дороги его подчас неожиданны, повороты иногда круты, но, вопреки геометрии — «Прямая есть кратчайшее расстояние между двумя точками», пословица учит: «В объезд, так к обеду, а прямо, так, дай бог, к ночи». Даль толкует пословицу: «Укорачивая путь, часто плутают». «Прямой» — это еще «правый, истинный, настоящий» или — чудесное объяснение Даля — «самый он». Непрямой геометрически путь Даля был «самый он» — всего точнее, всего истиннее он вел Даля к цели.

Єненко Ю. Слово про Козака Луганського.- Луганськ: Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1994.- 64 с.

На перший погляд може здатися, що про В. І. Даля і так багато написано і більше нічого не додаси! Та це тільки на перший погляд. Є чимало обійдених, недосліджених подій і фактів, які в нарисі постають в новому, неспотвореному висвітленні.

Увагу Єненка привертає особа видатного російського вченого-лексикографа, письменника, близько пов'язаного з Луганщиною, з Україною, її етнографією, мовою, культурою, красним письменством. Він пише у вільній есеїстичній формі, виявляючи ґрунтовне знання предмету своєї розповіді, спираючись на дійсні історичні події. Автор не дозволяє собі вигадок, необгрунтованих тверджень. Але в достовірності не сковує себе академічною сухістю викладу. Його робота написана в формі непереобтяжливої звичайної, живої і цікавої розповіді, доступної широкому колу читачів.

Климент Ефремович Ворошилов: Жизнь и деятельность в фотографиях и документах/Сост. В.С. Акшинский.- М.: Плакат, 1980.- 104 с.

Издание из серии фотодокументальыых альбомов, посвященных видным деятелям Советского государства, их жизни и деятельности.

Альбом посвящен нашему земляку - К. Е. Ворошилову. Фотографии, документы, репродукции произведений изобразительного искусства, воспоминания современников и краткий авторский комментарий знакомят читателей с жизнью и деятельностью К. Е. Ворошилова, ученика и соратника В. И. Ленина, видного партийного и государственного деятеля, одного из организаторов и строителей Советских Вооруженных Сил.

З ювілеєм, Україно: Поезія, проза.- Луганськ: Світлиця, 2006.- 375 с.

Завжди письменництво несло своєму народові неупереджене слово правди і було так званим інтелектуальним, ідейним двигуном, що придає обертів суспільній машині. В Україні художнє слово, написане чи мовлене, знаходить щирий відгук у серцях і душах наших читачів, великих гуманістів за своєю природою. А гуманістична нація потребує і гуманістичної літератури. І вона має її!

Переконливо доводить це саме оця збірка, що зібрала під своєю обкладинкою кращі імена літераторів Луганщини, які своєю творчістю вже 15 років слугують великій і святій справі - підтримують дух українців, додають їм наснаги і допомагають будувати свою країну такою, якою її було омріяно ще за діда-прадіда.

Майже всі автори, чиї твори представлено у цім виданні, є членами Національної спілки письменників України.

«З ювілеєм, Україно!» - вітають майстри слова землі Луганської свою країну і бажають їй щасливої долі. А для здійснення цієї заповітної мрії, вони прикладають багато зусиль, щоб усю силу своїх полум'яних сердець, свої талант, натхнення і художню позицію, які викарбовано у їх творах, закласти у підвалини майбуття України.

Від серця до серця: Літературне буття Луганщини.- Луганськ: Світлиця. 2007.- 491 с.

Пропонована читачам книжка «Від серця до серця» - не зовсім звичайна. Вона писалася, можна сказати, протягом більше 40 років - починаючи з того часу, як у Луганську (тоді Ворошиловграді) була створена письменницька організація, що налічувала в той час 11 членів Спілки письменників України. Саме відтоді й починаються перші розповіді про діяльність новоствореної спілки літераторів, поступове зростання її рядів, вихід нових книг поезії і прози, виступи перед читачами, творчі звіти тощо.

Всі добрі справи луганських письменників, вихід їх нових творів, театральні вистави за їх п'єсами широко висвітлювались у місцевій та республіканській пресі. Саме ці повідомлення, рецензії на нові книги, творчі портрети до ювілейних дат, літературні вечори, зустрічі з читачами тощо і складають зміст цієї книги.

Немає нічого дивного в тому, що авторами переважної більшості публікованих матеріалів є побратими по перу тих, про кого йдеться в статтях і рецензіях. Адже хто як не вони краще, глибше знають один одного і можуть професійно проаналізувати манеру їх творчого почерку, глибину відображення життя.

Від серця письменників до серця читачів звернуті їх твори. Так само від серця до серця звертаються автори друкованих повідомлень один до одного. І все це разом об'єктивно, глибоко й широко розкриває перед читачами сповнену творчого натхнення й напруженої праці історію літератури нашого краю.

Жайвори над Луганщиною: Літературні портрети членів Луганської обласної організації Національної спілки письменників України: У 2-х ч.- Луганськ: Світлиця, 2004.

Луганський степ... Безмежний простір, родюча земля, золота нива... І лунає над цією цариною спів жайворів, аж бринить прозоре повітря. Жайвори співають і народжують у людей надію на мир, стале життя, добробут.

Такі ж почуття пробуджують і «жайвори» з царини слова — письменники, гордість Луганщини, які «співом» своїм можуть і збентежити душу, і втішити її, і втамувати душевну та духовну спрагу.

Саме їм, луганським «жайворам», присвячені обидва томи цієї збірки, зі сторінок якої читачеві відкриється їх світ через фрагменти життя, про які він дізнається з коротких біографічних довідок, і творчості.

«Жайвори над Луганщиною» — жива історія письменницької організації області за 40 років її існування. Матеріал подано за хронологією вступу митців до лав Національної спілки письменників України; розраховано на бібліофілів, студентів, викладачів літератури, спеціалістів з краєзнавства та усіх зацікавлених осіб.

Сто луганських поетів : Антологія одного вірша. – Луганськ : Знання, 1999. - 134 с.

Це незвичне видання. На його сторінках представлені (хоча всього й одним віршем), але аж сто поетів, чиї імена так чи інакше пов'язані з Луганщиною - від славнозвісного Бориса Грінченка (1863 року народження) до молодої української поетеси, вчительки за фахом, Анни Пустовіт (народження 1978 року).

Ціле століття вмістилося в оцій невеликій збірці.

Різні імена. Різні таланти. Різна їхня творча вагомість. Але всі вони причетні до поетичного слова.

Цікава географія авторів. Частина з них народилася тут, але з тих чи інших причин залишила рідний край, роз'їхавшись по усіх-усюдах - до Харкова, Донецька, Києва, Москви, Магадана, Хайфи... Та від того вони не перестали бути луганчанами.

Інші ж навпаки народилися за межами Луганщини, але міцно й назавжди пов'язали своє життя і творчість саме з цією землею і теж з гордістю вважають себе луганчанами.

Різні за національністю - українці, росіяни, євреї, білоруси, вони представляють різні письменницькі організації, але їх поєднала одна земля - Луганщина.

Отже, перед вами сто луганських поетів за останніх сто років.